10.1. Суть і зміст управління людськими ресурсами

Людські ресурси - найскладніший об'єкт управління в організації, оскільки, на відміну від речових факторів виробництва, є живим, має можливість самостійно ухвалювати рішення, діяти, критично оцінювати висунені йому вимоги, має суб'єктивні інтереси тощо. Проте за своїми характеристиками люди суттєво відрізняються від інших ресурсів і, відповідно, потребують особливих методів управління. Управління людськими ресурсами - головна функція будь-якої організації. У рамках концепції управління людськими ресурсами персонал порівнюють з основним капіталом; витрати на нього розглядають як довгострокові інвестиції; кадрове планування переплітають з виробничим, і працівники стають об'єктом корпоративної стратегії. Активно впроваджують групову організацію праці, через що акцентують на створенні команди, на розвитку здібностей людей і формування корпоративної культури. Кадрові служби розв'язують організаційні й аналітичні питання, а також надають підтримку лінійним керівникам, щоб полегшити адаптацію працівників у компанії. У концепції людських стосунків стверджується, що людина прагне, по-перше, до способу існування в соціальному зв'язку з іншими людьми, по-друге, до економічної функції, що потрібна групі і яку вона цінує.

Отже, управління людськими ресурсами спрямоване на розв'язання принципово нових, довгострокових завдань, на підвищення економічної та соціальної ефективності роботи організації, підтримку її балансу із зовнішнім середовищем.

Особливість людських ресурсів можна охарактеризувати за такими ознаками:

• люди наділені інтелектом, їхня реакція на зовнішній вплив, тобто управління - емоційно-усвідомлена, а не механічна, а це означає, що процес взаємодії між організацією і співробітником є двостороннім;

• люди здатні до постійного вдосконалення і розвитку: в умовах сучасного науково-технічного прогресу, коли технології, а разом з ними і професійні навички застарівають протягом кількох років, здатність співробітників до постійного вдосконалення і розвитку є найважливішим джерелом підвищення ефективності діяльності будь-якої організації;

• трудове життя людини триває в сучасному суспільстві 30­50 років, відповідно, відносини людини і організації можуть мати довгостроковий характер;

• на відміну від матеріальних і природних ресурсів, люди приходять в організацію свідомо, з визначеними цілями і чекають від організації допомоги в реалізації цих цілей;

• кожна людина унікальна, оскільки не буває двох абсолютно однакових людей - відповідно, реакція членів організації на один і той самий метод управління може бути зовсім різна.

Отже, управління людськими ресурсами є особливим видом діяльності, який вимагає виконання спеціальних функцій і наявності особливих якостей у тих людей, які займаються цією діяльністю. Управління людьми вимагає творчого підходу, індивідуалізації і врахування довгострокової перспективи при прийнятті всіх рішень.

Суть управління людськими ресурсами - це ставлення до людей як до конкурентної цінності, яку слід спрямовувати, мотивувати, розміщувати й розвивати разом з іншими ресурсами, щоб безпосередньо сприяти досягненню стратегічної мети.

Важливим моментом проведення кадрової політики при прийнятті спеціаліста на службу є наявність відповідної до його здібностей, кваліфікації, досвіду вакантної посади, при цьому обов'язковою є дійсна потреба підприємства в цьому спеціалісті, інакше його наявність в структурі є змарнованим капіталом не лише для організації, але й для індивіда, чиї здібності та обдарування не використовують в повній мірі.

Ефективна система управління людськими ресурсами в сучасних ринкових умовах характеризується такими рисами, як:

• горизонтальна система управління, де спілкування і координація відбуваються безпосередньо по горизонталі організаційної структури;

• делегування кадрової функції діючим організаціям при збереженні контролю з боку центрального відділу кадрів;

• введення функцій планування людських ресурсів у загальний план та цілі організації.

Саме така модель в системі управління людськими ресурсами призводить до застосування нових методів відбору, мотивації, просування по службі та підготовки працівників як державних, так і приватних підприємств та організацій. Ухвалення цих нових кадрових методів ґрунтується на фундаментальній зміні оцінок, ставлення, поглядів окремого працівника та робітника; це нова культура управління людськими ресурсами.

Управління людськими ресурсами складається з етапів, які наведено на рис. 24:

Рис. 24. Етапи управління людськими ресурсами

Основні цілі управління людськими ресурсами полягають у поєднанні таких факторів, як (рис. 25):

Формування висококваліфіко­ваного почуття професійної гордості

Забезпечення

соціальної ефективності колективу

Основні цілі управління людськими ресурсами

Рис. 25. Основні цілі управління людськими ресурсами

Управління людськими ресурсами як цілісна система виконує такі функції:

• організаційну - планування потреб і джерел комплектування персоналу;

• соціально-економічну - забезпечення комплексу умов і факторів, спрямованих на раціональне закріплення і використання персоналу;

• відтворювальну - забезпечення розвитку персоналу.

Управління людськими ресурсами має відповідати концепції

розвитку підприємства, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю під час формування, стабілізації й використання персоналу.

Завдання управління людськими ресурсами полягають у:

• забезпеченні підприємства потрібною кількістю та якістю персоналу на поточний період і на перспективу;

• створенні рівних можливостей ефективності праці та раціональної зайнятості працівників, стабільного і рівномірного завантаження впродовж робочого періоду;

• задоволенні розумних потреб персоналу;

• забезпеченні відповідності трудового потенціалу працівника, його психофізіологічних даних вимогам робочого місця;

• якнайповнішому виконанні різних операцій на робочому місці.

Вкладення в людські ресурси стають довгостроковим фактором конкурентоспроможності і виживання фірми. У зв'язку з цим витрати, пов'язані з персоналом, розглядають не як прикрі втрати, а як інвестиції в людський капітал, основне джерело прибутку.

Отже, управління людськими ресурсами - це система взаємозалежних організаційно-економічних і соціальних заходів для створення умов для нормального функціонування, розвитку й ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації. Обов'язковою умовою має бути органічне поєднання управління персоналом із концепцією розвитку організації.